Завтра почнеться новий рік мого життя. Мені буде 18!!!!!!!!
ех . напевно колись я буду згадувати свої щасливі 18 в мене передчуття,що вони будуть щасливі)) най-най-най-най) я просто знаю,що мене чекає те,чого я бажаю в цьому життєвому році.
Настрій у мене,звичайно, чудесний) А як іще. Хоча пару днів назад в мне була маленька депресія щодо мого віку... от я подумала,що наступний раз отямлюсь а я сиджу на своєму дні народження, як завжди,щаслива... але мені вже 30. Не знаю.. таке враження,що з цього часу час почав летіти із подвійною шидкістю... а ще ж стільки треба зробити... Хоча я не боюсь постаріти.. не боюсь тих 30 чи 40.. покищо небоюсь. Просто знаю, що чим старше я ставатиму, тим більше встигатиму робити, тим кращою людиною ставатиму. Не боюсь я своїх і 50 ти. Боюсь ,що буду тоді одна. Мене переслідує манія,що я одна все життя і проживу. А найсмішніше те, що я це все знаю.. і все в моїх руках, як то кажуть, але робити нічого не хочеться. Мені краще одній. Я,звичайно, не вважаю себе тираном., але завдаю біль близьким людям. Не вмію висловлюватись, надто прямолінійна- коли цього не треба, і надто "ходяща десятими шляхами" , коли коли треба,якраз ту прямолінійність. Взагалі мені здається ,що я не призначена для цього світу. Або призначена постійно в ньому програвати. Може така моя карма. Ех знати б)
а 18 років- це відповідальність, бо ти тепер офіційно належиш сама собі... і стаєш офіційно одна. Сумно.