Дивлячись на оснанній запис, зразу ж згадалася людина одна. Чесно кажучи, той жах і брєд,який я пишу - не кожен витримає. Хоча це і на щастя. Але є одна людина,якій я хочу сказати дякую, можливо не в очі, а тут,хоч ця людина заслуговує всього найкращого, але ДЯКУЮ тобі, за те, що ти сказав. ДЯКУЮ тобі, зе те, що ти зробив,ДЯКУЮ тобі, за те, що несказав і не зробив, бо так хотіла я. ДЯКУЮ, за те, що був і є в моєму житті, і ще ДЯКУЮ,що так довго мене терпів. Знаю, мені тебе невистачає, але не так часто як ти цього заслуговуєш, але якщо тобі стане від цього краще, то це мене мучає, і да - Я МУЧАЮСЬ. Мучаюсь за все " хороше", що натворила.

"Бачить навіть в мушці чудо, її хвилює доля мушки" - це найпрекрасніші слова, які я чула.

ДЯКУЮ за привтання на ДН, ДЯКУЮ за те, що бережеш секрет.
Ти цього мабуть ніколи не прочитаєш... як жаль.