історія морозиво, огірок і пармізан.

Одного осіннього вечора, вибрався я на прогулку, осінню, звичайно. І настрій такий осінній, і погоді теж- осіння. Холодно, аж до кісточок. Але мій чудовий настрій та прекрасна дама напроти, зробили своє діло, і тепер мені не то що не холодно, я вже думаю про те, як би мені прохолонути. Отже, не довго думаючи, бо ящо б я подумав, то не покуштував би того дивного блюда із пармізаном. Ну от. не довго думаючи, підійшов я до милої баришні, тай вимовляю із наголошеною пікантністю фрази:
-а чи не бажаєте Ви мадам порцію свіжоспеченого морозива, із ніжною мякоттю огірка всередині, та притрушеного унікальним пармізаном.
Мадам, теж, по всьому не довго думаючи, каже :
- ох, звичайно, але тільки після вас, сударь.
от так от , лежачи в лікарні , рядом на кушетках ми і вирішили одружитись.
Ох, ця осінь запам'яталась нам з твою бабусею на все життя ))) а ти кажеш риб'ячий жир, то не їстивно, головне доля.