Я просто потребую того, щоб написати про своє літо.

Все проходить і забувається, на жль, на великий жаль, бо ці хороші спогади, настрій і приємне відчуття чуда проходить при першій же проблемі. А хочеться, щоб посмішка була завжди, відчуття щастя не покидало твого дому і взагалі було все пучком.
Тому, я потребую записати ці хороші дні, записати, щоб знову прочитати і згадати щастя.

Все почалось із завершенням практики. Хоча ні...в той день , коли ми її здавали))
Напевно потрібно розпочати із ознайомлення із викладачем. До речі потрібно його сфотографувати - кльовий чувак - коли спить зубами до стінки. Але насправді це викладач,який нам запам"ятається. Який нас завставить запам"ятати його і його предмет. Ну як - мучить нас, одним словом.
Цікавий дядька із синцями під очима, і великим місцем для пива( животом). Здавали ми практику 12 годин . із 10 години вранці, до 10 ввечері))Не думаю, що було так важко як цікаво) .

Після цього одразу якісь події,які я не пам"ятаю... тоді мені сказали про мою чарівну степендію. Сказали мені - одінся крочисто. Ну я і взяла світлі джинси білу майку під блузку, приходжу а там всі в випускних платтям - я чуть не впала)) але гордо взяла свій диплом, а тоді через 15 хв віддала). Не знаю, кому потрібно було це вручення) але було цікаво . Якщо згадати, то я двічі почула, що є однією з кращих учениць ЗакДУ, що не може не гріти дужу))).
отже, далі я збиралась у велику мандрівку то святій землі, куди ведуть всі дороги - Італія. Це країна моєї мрії, і мрія моя здійснилась.

Ця подорож . Ум. Венеція. Вона не була моїм основним пунктом, але як виявилось, що даремно не була. Вона надзвичайна, красива, мила, чарівна і яскрава. Тонка і зелена. Заарувала мене своєм духом минулого життя, духом карнавалу, голосу і спокою . Красива і тендітна.