sirasonya
Радуга і сонце, малесенький дощик.
Вітерок спокійний; через річку мостик.
Я на цьому боці-ось тебе чекаю,
Квіточку до квітки-Так! Тобі збираю.
Кольоровий зайчик , так тебе я називаю)
Ти така чудова: я тебе кохаю.,
Голубії очі, - ви кращі на світі
Але тільки мої очі,вас,очі, засвітять.
Все тобі напишу, все тобі присвячу,
Знаєш, люба, я тепер часто плачу,
Бов моєму серці є кольоровий зайчик!
Вітерок спокійний; через річку мостик.
Я на цьому боці-ось тебе чекаю,
Квіточку до квітки-Так! Тобі збираю.
Кольоровий зайчик , так тебе я називаю)
Ти така чудова: я тебе кохаю.,
Голубії очі, - ви кращі на світі
Але тільки мої очі,вас,очі, засвітять.
Все тобі напишу, все тобі присвячу,
Знаєш, люба, я тепер часто плачу,
Бов моєму серці є кольоровий зайчик!
Голубії очі, - ви кращі на світі
Але тільки мої очі,вас,очі, засвітять.
аааа...як сподобалось..=)
онііііііііі))) я вже передумала))
Я думала якийсь Маяковський... Хеххех!!!! соооню, ти відкриваєшся все з кращих і кращих сторін)))
ти читала хоч один його вірш?
це дуже гарна картинка))
Я розумію, коментарій сильно до теми
рекомендую "Послушайте" и "Лиличка"
а твій віршик - чудовий. Такий світлий...))))
))
Соню, коли хочеться плакати, ТРЕБА плакати. Бо якщо себе забагато стримувати...може наступити момент, коли захочеться плакати, а вже не зможеш...не допускай цього. Не треба. Коли я хочу плакати і маю таку можливість - я з задоволенням плачу. В ці хвилини я дозволяю собі думати, що світ несправедливий, що я бідненька-нещасненька, що я нікому не потрібна, що ніхто мене не любе(одна з мажорних Катіних фраз), і взагалі всіляко себе жаліти і жалітись на свою долю. А потім, як виплачусь і нажаліюсь достатньо, витираю сльози і посміхаюсь. Мені добре. Це як порізати руки для мазохіста.
Я просто не може .. ти висловлюєш прості дуки , які , можливо кожному прийшли б, але вони ні у кого не повторюються.і не повторяться.Вони настільки оригінальні. Ти дійсно перша людини, яку я знаю, яка живе за відчуттями.., диве так, як я планую.
Для мене почути такі слова - це...ох)))) справді, дуууууже приємно. Ніякі компліменти і похвали не порівняються з цими словами...але знаєш, є така психологічна теорія - люди бачать в інших те, що присутнє і в них .Те , що ти в собі не бачиш, не значить що його там немає...Можливо, воно просто спить, а можливо приховується від тебе. Щоб носа не задерла))) ми себе зсередини бачимо зовсім по-іншому...
це як з голосом - те, що чуємо ми, суттєво відрізняється від того, що чують люди біля нас.
А світло є в кожному. А бачити його дано не всім. От Катя - вона бачить світло у всіх...а я - ні. В тобі - бачу.
Тебе я знаю не довго, але ти мені сподобалось, хоча сказати чесно відчуття біля тебе дивні. В них нема ніякої поганої чи я не знаю, але ти дуже відштовхуєш від себе. Це було дуже помітно( ні не в діях, просто на відчуттях), тільки в Кафе я тебе трішки відчула. І ти стала ще загадковішою. От тобі нічогісінько не треба робити , щоб бути загадковою, навіть казати все прямісінько в очі- ти всеодно будеш загадковою...( я не знаю чи це добре, але я тебе так сприймаю)) доречі я рідко над цим замислююсь, але коли це буває значить не даремно))
Але я вас люблю
І я тебе люблю, Катю)))
я в*язати люблю)))
а ще - природу. Просто я самітник.
А Взагалі я Сангвінік. Тільки чомусь скаржусь.)) це нічого.
прямо, взяти б твою цитату і сказати що то я про себе сказала.