22:30

sirasonya
Радуга і сонце, малесенький дощик.
Вітерок спокійний; через річку мостик.
Я на цьому боці-ось тебе чекаю,
Квіточку до квітки-Так! Тобі збираю.

Кольоровий зайчик , так тебе я називаю)
Ти така чудова: я тебе кохаю.,
Голубії очі, - ви кращі на світі
Але тільки мої очі,вас,очі, засвітять.

Все тобі напишу, все тобі присвячу,
Знаєш, люба, я тепер часто плачу,
Бов моєму серці є кольоровий зайчик!

Комментарии
20.01.2009 в 00:46

sirasonya
(( а Я рада всьому....Хоча деколице не видно(бо ж не завжди я маю усміхатись на 32..)але це є завжди. Максимум що може бути, так це паралельно...(навіть із друзями і це лякає чесно) як я ак просто з ними можу обійтись. І тому себе стримую. І тут я не можу бути вільна.(
20.01.2009 в 00:50

з друзями ніколи не просто. Загалом, все в житті не просто.
20.01.2009 в 00:51

а бути вільним...це вже хто як розуміє. Це не завжди приємно. Іноді хочеться, щоб без тебе хтось не міг...зовсім. Величезна відповідальність. Але щось в цьому є.
20.01.2009 в 00:53

sirasonya
я не знаю чому так, але друзів мені буде лекше втратити ніж просто неприємну людину мені, яка від мене відвернулась... і це страшно. я із ними поводжусь як із чимось належним, а це так не має бути.... я жахлива людина. так. і я виправляюсь. Головне знаю своїпомилки.

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail